Продовжуємо тематику подорожей.
Гірська Інгушетія - той випадок , коли дух захоплює не тільки краса природи, а й рукотворні будівлі, що гармонійно вписані в оточуючий ландшафт. Це унікальний регіон, якому вдалося пронести крізь століття свою аутентичність.
Інгушетія створена у 1992 році на Північних схилах Кавказького хребта, у центральній його частині. Межує з Північною Осетією, Чеченською республікою та Грузією. В Інгушетії налічується 4 райони та 5 міст. Столиця – місто Магас.
Назва походить від найменування народу – інгуши та грузинського суфіксу -еті, що означає «місце, де мешкають інгуши». Цей етнонім отримав розповсюдження з XVIII ст. Самі представники народу називають себе галга (гӏалгӏай). Деякі дослідники вважають, що слово гӏалгӏай означає «будівельник/мешканець башт». І дійсно, це одне з небагатьох місць, де збереглися сторожові родові башти – яскравий приклад самобутньої гірської кльтури.
Різних пам’яток історії та культури в Інгушетії налічується приблизно 1500 об’єктів, з яких близько 100 – башти замкового типу. Вони поділялися на житлові та бойові.
Бойові башти функціонально нагадують європейські замки. Найчастіше були п’ятиповерховими, іноді шестиповерховими. Заввишки підіймалися на 25-30 м. З верхнього поверху воїни обстрілювали нападників з-під кам’яних щитів – машикулів, схожих на балкончики. На нижньому поверсі зберігалися стратегічні запаси їжі. На стінах башт не повинно бути ніяких виступів, за які ворог міг би зачепитися. Вхід був на рівні другого поверху, щоб унеможливити таран з боку ворога. Пірамідальні ступінчасті кам'яні дахи башт та інших споруд - це чисто інгушський винахід. Адже у нічим не захищені стіни зверху проникала волога, яка, замерзаючи в морозні дні, розривала каміння. Ступінчасті дахи захищали будови від проникнення вологи.
Саме ці пам’ятки архітектури, характерні для культури того краю, зобразив на своїх роботах Євген Кібрик.
Євген Адольфович Кібрик уродженець м.Вознесенськ, відомий графік-ілюстратор, автора ілюстрацій до творів Олександра Пушкіна – «Казки», «Борис Годунов», Ромена Роллана – «Кола Брюньйон», Шарля де Костера – «Легенда про Уленшпігеля», Миколи Гоголя – «Тарас Бульба», «Портрет».
В музейній колекції багато його робіт, переважно ілюстрацій до літературних творів. Але серед них виділяються дві роботи, присвячені архітектурним пам’яткам Гірської Інгушетії. Дві акварелі написані під час подорожі в 1937 році разом з кіноекспедицією на Північний Кавказ задля зйомок фільму «Друзі» (1938 р.). Перша акварель з серії північно-кавказьких малюнків надійшла до Миколаєва у 1961 році, як подарунок автора. Друга робота придбана у І.О. Кібрик у 1979 році.
До речі у цьому році відзначалася 115 річниця з дня народження митця.
#музейна_скарбниця #мистецька_мандрівка
